Доменне ім’я полягає, щонайменше, з двох частин(міток), розділених точками. Нумерація міток ведеться справа наліво. Якщо пояснити на конкретному прикладі, то в адресі hosting.web – 3.ru суфікс ru є доменом першого рівня. Усі подальші мітки – піддомени, тобто hosting – піддомен домена web – 3, а web – 3 – домена ru.
Умовно подібне ділення може розтягнутися на 127 рівнів. Будь-яка мітка може складатися(максимально) з 63 символів, але довжина доменного імені не може бути більше 254 знаків, включаючи точки. Втім, дійсність і теорія, як відомо, – різні речі, тому реєстратори доменів часто встановлюють власні ліміти.
Сервери DNS знаходяться в певному порядку, який організовує ієрархічна система DNS. Всякий піддомен або домен підтримується декількома авторизованими серверами DNS, що містять про нього усі необхідні відомості. Слід сказати, що спостерігається тотожність супідрядності доменів і серверів DNS.
Система DNS працює таким чином: Користувач набирає в web – оглядачі адресу hosting.web – 3.ru. Для передачі даних за допомогою стека протоколів TCP/IP необхідно знати IP – адреса вказаного сервера, але той, як правило, має лише відомості про адресу сервера DNS(зазвичай інтернет-провайдер надає адресу одного основного і одного резервного DNS- сервера). В результаті запит про IP – адресі hosting.web – 3.ru задається вказаному DNS серверу. Той, у свою чергу, просить інформацію у центрального сервера, наприклад 195.42.0.3(усі IP – адреси приведені як приклад і можуть відрізнятися від дійсних). Сервер відповідає, що не має інформації про необхідну адресу, проте, знає, що доменною зоною .ru займається сервер 214.74.142.1(прим. ред. Це так званий авторитетний сервер). В цьому випадку сервер DNS просить інформацію у 214.74.142.1. Відповіддю може бути: «web – 3.ru займається сервер 247.142.130.234». Цей третій по рахунку сервер повертає браузеру IP – адресу потрібного сайту(прим. ред. Дуже часто рекурсивний підхід замінюється запитами до буфера сервера. Якщо неавторитетний сервер нещодавно отримував запит на IP адреса hosting.web – 3.ru, то замість звернення до наступного DNS сервера він видасть результат з буфера. Детальна схема).
Для реагування на прошену інформацію DNS – протокол застосовує UDP – або TCP – порт 53. Зазвичай запити і готова інформація по них посилаються у формі UDP – датаграми. А TCP залишається для AXFR – запитів або відповідей вагою більше 512 байт. Для того, щоб упізнати IP – адреса сайту, що цікавить вас, необхідно скористатися командою ping. Якщо ви користуєтеся операційною системою Windows XP, натисніть «Пуск» – «Виконати»(прим. ред. Поєднання клавіш win+r) і наберіть в рядку команду cmd. З’явиться віконце командного рядка. У ній наберіть команду ping і ім’я сайту, наприклад, ping hosting.web – 3.ru. У рядках, які з’являться після натиснення Enter побачите групу чисел 87.242.76.88, – це і є IP – адреса сайту hosting.web – 3.ru.