Важливо пам’ятати, що IP – адреса не дорівнює імені хоста і навпаки. Один комп’ютер може мати велику кількість web – сайтів, а це говорить про можливість хоста з певною IP – адресою володіти цілим списком імен. Подібно до цього одне мати може бути співвіднесено з різними хостами. Так досягається регуляція навантаження.
З метою збільшення стабільності системи в роботу вводять певне число серверів, які вміщують в себе однакові відомості. Так, у світі налічується 13 подібних серверів. Кожен має відношення до якої-небудь території. Дані про них є у всякій операційній системі, оскільки такі сервери не змінюють первинної адреси. Ці сервер називають кореневими, тому що на них тримається уся мережа Інтернет.
Тепер поговоримо про зворотний DNS – запит. Окрім тієї, що перекодувала символьних імен в IP – адреси DNS виконує зворотну роботу. Оскільки із записами DNS можна співвіднести дані різних форматів, включаючи символьні.
Відоме доменне ім’я in – addr.arpa, дані якого служать для реконструювання IP – адреси в ім’я з символів. Наведемо приклад: щоб з’ясувати ім’я відомої адреси(припустимо, 12.13.14.15) допустимо зробити запит в наступному виді: 15.14.13.12.in – addr.arpa. Результатом виявиться належне символьне ім’я. Чим можна це пояснити? Тим, що в IP – адресах біти, розташовані біля кореня, коштують на початку, а в DNS – іменах – у кінці.